Словарь української мови (1924)/іговник
| ◀ іговна | Словарь української мови І іговник |
ігола ▶ |
|
Іго́вник, ка, м. Игольникъ. Шух. I. 284, 154.
| ◀ іговна | Словарь української мови Борис Грінченко І іговник |
ігола ▶ |
|
Словарь української мови — І
іговник
Борис Грінченко
1924
Іго́вник, ка, м. Игольникъ. Шух. I. 284, 154.