Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ігронько

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
ігронько
Берлін: Українське слово, 1924

І́гронько, ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти. Мет. 161.