Словарь української мови (1924)/ільтиця

by Борис Грінченко

◀ ільняний

Словарь української мови Борис Грінченко І ільтиця

ільчастий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ільти́ця, ці, ж. 1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа. Вас. 154. 2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу. Вас. 155. 3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи. Черк. у. Харьк. г. Мнж. 181.