Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/іменинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
іменинник
Берлін: Українське слово, 1924

Імени́нник, ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).