Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/інфима

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
інфима
Берлін: Українське слово, 1924

Інфи́ма, ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.