Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їдало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їдало
Берлін: Українське слово, 1924

Ї́да́ло, ла, с. 1) Ї́дало. Шутливо: желудокъ. Желех. 2) Їда́ло. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. I. 247.