Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їдиначитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їдиначитися
Берлін: Українське слово, 1924

Їдина́читися, чуся, чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. НВолын. у.