Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їднолітці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їднолітці
Берлін: Українське слово, 1924

Їдно́літці, ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці. Каменец. у.