Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їдомий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їдомий
Берлін: Українське слово, 1924

Їдо́мий, а, е. Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. I. 299.