Словарь української мови (1924)/їдомий

by Борис Грінченко

◀ їдом

Словарь української мови Борис Грінченко Ї їдомий

їдуха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Їдо́мий, а, е. Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. I. 299.