Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їдьма

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їдьма
Берлін: Українське слово, 1924

Їдьма́, нар. = Їдом. За панщини пани їдьма їли людей. НВолын. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.