Словарь української мови (1924)/їздун

by Борис Грінченко

◀ їздня

Словарь української мови Борис Грінченко Ї їздун

їзити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Їзду́н, на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун. Александров. у. Екатериносл. г.