Словарь української мови (1924)/їсти
Зовнішній вигляд
◀ їство | Словарь української мови Ї їсти |
їстивний ▶ |
|
Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255.