Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їсти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їсти
Берлін: Українське слово, 1924

Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255.