Словарь української мови (1924)/їхати

by Борис Грінченко

◀ їхавичка

Словарь української мови Борис Грінченко Ї їхати

їхатоньки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Їхати, ї́ду, деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Посл. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Стор. МПр. 112. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.