Словарь української мови (1924)/ґальонка
| ◀ ґальон | Словарь української мови Ґ ґальонка |
ґалюґа ▶ |
|
Ґальо́нка, ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.
| ◀ ґальон | Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґальонка |
ґалюґа ▶ |
|
Словарь української мови — Ґ
ґальонка
Борис Грінченко
1924
Ґальо́нка, ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.