Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґардувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґардувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ґардува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестане. Канев. у.