Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґвинт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґвинт
Берлін: Українське слово, 1924

Ґвинт, та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.