Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґедзунок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґедзунок
Берлін: Українське слово, 1924

Ґедзу́нок, нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.