Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґзунс

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґзунс
Берлін: Українське слово, 1924

Ґзунс, су, м. = Глузд. Вона хоче роботу робить, та хазяйки з неї не буде, бо ґзунсу нема. Уман. у.