Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґилун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґилун
Берлін: Українське слово, 1924

Ґилу́н, на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. См. Кишкун.