Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґиґнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґиґнути
Берлін: Українське слово, 1924

Ґи́ґнути, ну, не́ш, гл. 1) Швырнуть, бросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. I. 6.