Словарь української мови (1924)/ґонт
| ◀ ґонот | Словарь української мови Ґ ґонт |
ґонта ▶ |
|
Ґонт, ту, м. ґо́нта и го́нта, ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. I. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.
| ◀ ґонот | Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґонт |
ґонта ▶ |
|
Словарь української мови — Ґ
ґонт
Борис Грінченко
1924
Ґонт, ту, м. ґо́нта и го́нта, ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. I. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.