Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґрундзюватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґрундзюватий
Берлін: Українське слово, 1924

Ґрундзюва́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.