Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґрунталя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґрунталя
Берлін: Українське слово, 1924

Ґрунта́ля, лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (см. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.