Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґушуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґушуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Ґушува́тий, а, е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).