Словник української мови (1927)/бавити
| ◀ бавина | Словник української мови Б бавити |
бавитися ▶ |
|
Ба́вити, влю, виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, *няньчить. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = Ба́витися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Каменец. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. Поез. I. 25.