Словник української мови (1927)/бавитися
| ◀ бавити | Словник української мови Б бавитися |
бавіння ▶ |
|
Ба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. МВ. II. 33. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті… — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. Чуб. III. 39. 2) Мешкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Чуб. V. 12. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Шевч. 306. Іди ж хутчій, не бався. О. 1861. III. Г.-Арт. 84. Не бавмося, та ходімо швидче додому. Канев. у.