Словник української мови (1927)/банітувати

Матеріал з Вікіджерел

Банітува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шельмовать, бранить последними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3) — ро́зумом = Баламу́тити 2. Желех.