Словник української мови (1927)/баркан

Матеріал з Вікіджерел

Барка́н, на́, м. Досчатый забор, то же, что и парка́н. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядом тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. Барка́нчик. Ув. Баркани́ще.