Словник української мови (1927)/баркас
| ◀ баркан | Словник української мови Б баркас |
барки ▶ |
|
Барка́с, су, м. Баркас, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883). 298. Ум. Барка́сик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити. Мнж. 40.