Словник української мови (1927)/безвідходно
| ◀ безвідходний | Словник української мови Б безвідходно |
безвік ▶ |
|
Безвідхо́дно, нар. Безотлучно.
| ◀ безвідходний | Словник української мови Борис Грінченко Б безвідходно |
безвік ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвідходно
Борис Грінченко
1927
Безвідхо́дно, нар. Безотлучно.