Словник української мови (1927)/безвік
| ◀ безвідходно | Словник української мови Б безвік |
безвікий ▶ |
|
Бе́звік, ку, м. Вечность. Употребл. в форме: на бе́звік — на вечные времена. Пішов десь на безвік.
| ◀ безвідходно | Словник української мови Борис Грінченко Б безвік |
безвікий ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвік
Борис Грінченко
1927
Бе́звік, ку, м. Вечность. Употребл. в форме: на бе́звік — на вечные времена. Пішов десь на безвік.