Словник української мови (1927)/безсуперечний
| ◀ безсумно | Словник української мови Б безсуперечний |
безсуперечно ▶ |
|
Безсупере́чний, а, е. Бесспорный.
| ◀ безсумно | Словник української мови Борис Грінченко Б безсуперечний |
безсуперечно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсуперечний
Борис Грінченко
1927
Безсупере́чний, а, е. Бесспорный.