Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/безуман

Матеріал з Вікіджерел

Безума́н, на, м. Безумец, глупый. Туман танечок виводе… Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма. Александров. у. Нп.