Словник української мови (1927)/безумірний
| ◀ безуман | Словник української мови Б безумірний |
безумірно ▶ |
|
Безумі́рний, а, е. Чрезмерный. Мнж. 176.
| ◀ безуман | Словник української мови Борис Грінченко Б безумірний |
безумірно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безумірний
Борис Грінченко
1927
Безумі́рний, а, е. Чрезмерный. Мнж. 176.