Словник української мови (1927)/безцін
Зовнішній вигляд
◀ безхмарно | Словник української мови Б безцін |
безцінний ▶ |
|
Бе́зцін, ну, м. = Бе́зцінь. Чаще с пред.: за бе́зцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, да за безцін. О. 1852. IV. 105.