Словник української мови (1927)/безцінь

by Борис Грінченко

◀ безцінний

Словник української мови Борис Грінченко Б безцінь

безчасу ▶

Київ: Горно, 1927

Бе́зцінь, ні, ж. Бесценок. Употребл. чаще всего с предл. за: за бе́зцінь — за бесценок. За безцінь по'ддає мещанам здобич. К. ПС. 103. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло. Мир. Пов. I. 111.