Словник української мови (1927)/благословляти
| ◀ благословити | Словник української мови Б благословляти |
благословлятися ▶ |
|
Благословля́ти, ля́ю, єш, сов. в. Благослови́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословение. Чуб. I. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Нп. 2) Славословить, восхвалять, величать. І господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив бога. Єв. Л. II. 28.