Словник української мови (1927)/блеск

Матеріал з Вікіджерел

Блеск, ку, м. = Блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа божого не бачив. Киев. у. Пішов з бле́ску сві́та. Исчез. Ном. № 11041.