Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/блеснути

Матеріал з Вікіджерел

Блесну́ти, ну́, не́ш, гл. {{{2}}} Блисну́ти. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. III. 291.