Словник української мови (1927)/блескотіти
Зовнішній вигляд
◀ блескітка | Словник української мови Б блескотіти |
блеснути ▶ |
|
Блескоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Блискоті́ти. Сверкать, блестеть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.