Словник української мови (1927)/блискотіти
| ◀ блисконути | Словник української мови Б блискотіти |
блискотливий ▶ |
|
Блискоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Блестеть, сверкать, *поблескивать. Річка ледві блискоче. МВ. (КС. 1902. X. 143).
| ◀ блисконути | Словник української мови Борис Грінченко Б блискотіти |
блискотливий ▶ |
|
Словник української мови — Б
блискотіти
Борис Грінченко
1927
Блискоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Блестеть, сверкать, *поблескивать. Річка ледві блискоче. МВ. (КС. 1902. X. 143).