Словник української мови (1927)/блисконути
| ◀ блисковий | Словник української мови Б блисконути |
блискотіти ▶ |
|
Блискону́ти, ну́, не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Полт. Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо. МВ. II. 76.