Словник української мови (1927)/блисковий
Зовнішній вигляд
◀ блискітка | Словник української мови Б блисковий |
блисконути ▶ |
|
Блискови́й, а, е 1) = Бли́скавчин? Переполохи… блискові (заговор). Мил. М. 50. *2) Блестящий. Ґудзі блисковії аж вилисновані. Н. п.