Словник української мови (1927)/блискавий
| ◀ блискавець | Словник української мови Б блискавий |
блискавиця ▶ |
|
Блиска́вий, а, е. Блестящий, сверкающий. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. I. 158.
| ◀ блискавець | Словник української мови Борис Грінченко Б блискавий |
блискавиця ▶ |
|
Словник української мови — Б
блискавий
Борис Грінченко
1927
Блиска́вий, а, е. Блестящий, сверкающий. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. I. 158.