Словник української мови (1927)/блискавиця

by Борис Грінченко

◀ блискавий

Словник української мови Борис Грінченко Б блискавиця

блискавичний ▶

Київ: Горно, 1927

Блискави́ця, ці, ж. 1) Зарница. 2) = Бли́скавка 1. Ном. № 336. Грім, блискавиця, вихор… ЗОЮР. II. 40. Блиснули шаблями як блискавиця. АД. I. 23.