Словник української мови (1927)/блудець
| ◀ блуд | Словник української мови Б блудець |
блудити ▶ |
|
Блуде́ць, дця́, м. Заблудившийся. Kolb. I. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. III. 419.
| ◀ блуд | Словник української мови Борис Грінченко Б блудець |
блудити ▶ |
|
Словник української мови — Б
блудець
Борис Грінченко
1927
Блуде́ць, дця́, м. Заблудившийся. Kolb. I. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. III. 419.