Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/блудитися

Матеріал з Вікіджерел

Блуди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Блуди́ти 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.