Словник української мови (1927)/блудний
| ◀ блудитися | Словник української мови Б блудний |
блудник ▶ |
|
Блу́дний, а, е. 1) Заблудший, блудный. Блудна вівця. Фр. Пр. 62. Вернися, дівко блудна, додому. Чуб. V. 394. 2) *Ошибочный. Блу́дна доро́га. Не та дорога, какой нужно. Блу́дними доро́гами пішо́в. Сбился с пути (нравственно). Фр. Пр. 62. *3) Блуждающий. Сл. Нік. *Блу́дний о́гник. Блуждающий огонек. Сл. Тутк.