Словник української мови (1927)/блудящий
| ◀ блудяжка | Словник української мови Б блудящий |
блукальний ▶ |
|
Блудя́щий, а, е. 1) = Блу́дний 1. Блудящий син. Грин. III. 141. *2) Блуждающий. Блудящими очима водив по хаті. Т. Борд. 116.
| ◀ блудяжка | Словник української мови Борис Грінченко Б блудящий |
блукальний ▶ |
|
Словник української мови — Б
блудящий
Борис Грінченко
1927
Блудя́щий, а, е. 1) = Блу́дний 1. Блудящий син. Грин. III. 141. *2) Блуждающий. Блудящими очима водив по хаті. Т. Борд. 116.