Словник української мови (1927)/болість
| ◀ болісно | Словник української мови Б болість |
боліти ▶ |
|
Бо́лість, ти, ж. 1) Болезнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. I. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чо́рна. Эпилепсия. Грин. II. 35. 2) Боль, огорчение, печаль, скорбь.